Перелом стегна у похилому віці: ризики травми та принципи реабілітації
Перелом шийки стегна у похилому віці відносять до категорії серйозних травм, які не просто обмежують рухливість людини, але можуть стати причиною повної інвалідизації. Реабілітація переломів у літньому віці характеризується особливою специфікою та складністю, що пояснюється рядом критеріїв:
- геріатрична терапія обмежена – не всі процедури та препарати можуть використовуватися через поважний вік;
- наявність у людини похилого віку численних хронічних захворювань;
- недостатній потенціал для реабілітації після травм опорно-рухового апарату необхідна певна активність.
Відсутність своєчасної та правильної реабілітації, якісної профілактики при такому типі травми призводить до повторних переломів у 35%, до ускладнень у 73%, до смертей у 17%.
Визначаючи близьку людину після переломів до спеціалізованого пансіонату для інвалідів Київ, ви мінімізуєте ризики та ускладнення:
- неконтрольований больовий синдром, який згодом набуває хронічного характеру;
- застійні пневмонії за малоактивного способу життя;
- ускладнення тромбоемболітичного характеру;
- пролежні та інфікування м’яких тканин;
- порушення дефекації та сечовидільної функції.
Санаторії, які проводять реабілітацію після травм, практикують індивідуальні програми, ґрунтуючись на загальному стані пацієнта.
Фактори ризику переломів у похилому віці
Основна причина перелому шийки стегна це травмування при падінні. З урахуванням того, що з віком кістки втрачають свою міцність і стають крихкими, вони чутливі навіть до незначного механічного впливу.
Статистика, яку зібрав геріатричний центр “Київський геріатричний пансіонат” демонструє найпоширеніші причини переломів у похилому віці:
- у зоні ризику люди старше 50 років, переважають жінки;
- падіння, травми та переломи кісток тазу в минулому;
- патології кінцівок, які порушують рівновагу або призводять до нерівномірного розподілу навантажень;
- хронічне захворювання;
- прийом деяких лікарських засобів;
- відхилення від норми ваги – надлишок чи навпаки, недостатність;
- гіподинамія – обмеження рухової активності та зниження м’язового тонусу.
Реабілітація опорно-рухової системи має поєднуватися з корекцією факторів, які раніше призводили до падінь та травмування:
- порушення зору;
- порушення когнітивних функцій;
- порушення ходи, координації.
Щоб мінімізувати ризик травмування, рекомендується найняти доглядальницю для людини похилого віку для постійного контролю та усунення психологічного фактора (побоювання падіння), властивого більшості людей похилого віку.
Комплексні програми реабілітації при переломах
Будинок для літніх людей, який локалізується в Запоріжжі, пропонує індивідуально розроблені реабілітаційні програми. Вони складаються з урахуванням клінічної картини, віку пацієнта та рівня самостійності. У більшості випадків санаторії для професійної реабілітації після перелому застосовують комплекси, що включають:
- Медикаментозне лікування – застосування лікарських препаратів для усунення болю, профілактики застійних явищ, запалень та інфікування.
- Допомога у проведенні гігієнічних процедур для профілактики пролежнів.
- Фізіотерапію, яка включає щадну гімнастику з досвідченим інструктором, заняття на тренажерах для відновлення рухливості суглобів, масажі, фізкультуру з дихальними та руховими техніками.
- Усунення дефіцитних станів – аналіз рівня вітамінів та мінералів в організмі, їх відновлення.
Незалежно від локалізації пансіонату (Запоріжжя, Вінниця чи Київ), догляд за людьми похилого віку обов’язково передбачає залучення психолога. Його консультації спрямовані на подолання фізичної слабкості та підтримку бадьорості духу. Психолог допомагає впоратися з депресією, запобігти психічні розлади та пов’язані з ними тривожні стани. Оскільки такий складний перелом у похилому віці може призвести до часткової інвалідизації, персонал допомагає освоїти нові навички, необхідні у повсякденному житті.